- знаходження
- —————————————————————————————знахо́дженняіменник середнього роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
знаходження
Смотреть что такое "знаходження" в других словарях:
знаходження — я, с. Дія за знач. знаходити 1), 2) … Український тлумачний словник
знаходження — [знахо/джеин :а] н :а … Орфоепічний словник української мови
інтерполяція — ї, ж. 1) спец. Текстова вставка пізнішого походження, якої не було в оригіналі. 2) мат. Знаходження проміжних значень функції на підставі деяких відомих її значень. || Знаходження проміжних значень величини за деякими заданими значеннями … Український тлумачний словник
фрактальний аналіз — фракта/льний ана/ліз, род. фрактального аналізу (від лат. fractus [прикметник від frangere – ломати]) метод аналізу даних, головною ідеєю якого є знаходження самоподібних відрізків на графіку та знаходження з їх допомогою поворотних точок, в яких … Фізико-технічний словник-мінімум
економіко-математичне моделювання — экономико математическое моделирование economic matematic modelling wirtschaftlich matematische Simulation математичний опис закономірностей, притаманних якому небудь об’єкту, системі, процесу, виражених за допомогою економічного показника грн.,… … Гірничий енциклопедичний словник
геостаціонарний — а, е. Чітко зафіксований у космосі стосовно до землі. •• Геостаціона/рна орбі/та орбіта, що забезпечує знаходження космічного супутника над постійною точкою Землі … Український тлумачний словник
депенденс — у, ч. 1) Залежність; обумовленість. 2) юр. Знаходження на розгляді (суду, парламенту); очікування рішення … Український тлумачний словник
диференціювання — я, с. 1) Дія за знач. диференціювати і стан за знач. диференціюватися; диференціація. •• Диференціюва/ння цін встановлення різних ринкових цін на один і той же товар. 2) Знаходження похідної або диференціала в математичному аналізі … Український тлумачний словник
добування — я, с. Дія за знач. добувати і добуватися 3). •• Добува/ння ко/реня мат. знаходження кореня якого небудь числа … Український тлумачний словник
збоку — присл. 1) З бокової сторони. || з прийм. від (од). У боковій стороні щодо чого небудь. 2) На віддалі, здаля. || Ззовні. || Не на першому плані. 3) У становищі або під кутом зору непричетного до чогось, безстороннього. 4) у знач. прийм. з род. в.… … Український тлумачний словник
